Місто на Самарі


Новомосковськ – перлина Присамар`я, місто козацької слави, місто металургів. Засноване у 1576 році на правому березі р.Самари, лівої притоки Дніпра. Ця земля була свідком значних історичних подій, суспільних катаклізмів, не раз переживала військову навалу.

Перша письмова згадка про Самарь підтверджена королем польським Стефаном Баторієм і датована 20 серпня 1576 року (за старим стилем), т.т. 31 серпня 1576 року за новим стилем.

У 17 столітті на околицях та поблизу сучасного Новомосковська запорізькі козаки заснували кілька хуторів – зимівників, а будівництво у 1672 році Самарського Пустинно - Миколаївського монастиря поклало початок масовому заселенню запорожцями земель між Старою Самарою і Самарським Пустинно - Миколаївським монастирем. Перша назва міста – Самарчик, або Новоселиця. У 1734 році місто Самарь стало центром самої численної козацької паланки – Самарської.

У повідомленнях архієпископа Екатеринославського Феодосія Макаревського говориться, що своє сучасне ім’я Новомосковськ отримав у 1786 році. На такій назві для міста наполягав намісник краю граф О.Потьомкін.

29 серпня 1797 року замість Катеринославського намісництва була утворена Новоросійська губернія, Новомосковськ став її повітовим містом. Коли у 1802 році розпочався розділ Новоросійської губернії на більш дрібні – Миколаївську, Катеринославську, Тавричеську, Новомосковськ залишився в Катеринославській губернії у статусі повітового міста.

У 1778 році в Новомосковську був збудований унікальний Свято - Троїцький собор, пам’ятник архітектури періоду козацького бароко. Троїцький собор - перлина дерев’яної монументальної архітектури , геніальне творіння Якима Погрібняка, був зведений ним на замовлення козацької старшини. Конструктивне вирішення споруди не має аналогів у світовій архітектурі. Краса собору надихнула багатьох митців, у тому числі й відомого українського письменника О.Гончара, який зробив його головним «героєм» свого відомого твору «Собор».

Вітри історії пронеслись над містом. Незабутні сторінки вписані в біографію Новомосковська за часи революції та громадянської війни, за роки радянської влади. Відзначився наш край в роки Великої Вітчизняної війни.

У період фашистської окупації з вересня 1941р. по вересень 1943 р. в Новомосковську діяло і героїчно загинуло партійно - комсомольське підпілля, на території Новомосковщині був поширений партизанський рух .Пам’ять про героїв - земляків, про визволителів міста – воїнів 20-ої Гвардійської стрілецької дивізії, 295-ої стрілецької, 20-ої Гвардійської стрілецької дивізії, 295-ої винищувальної дивізії увіковічена в пам’ятниках та пам’ятних дошках.

Рішенням № 431 від 7 вересня 2005 року чергової сесії Новомосковської міської ради офіційно була визначена дата заснування міста - 31 серпня 1576 року.

Історія Новомосковська продовжується. В її сторінки буде вписано нові значні події. .Новомосковці усвідомлюють свою причетність до видатного історичного минулого, сьогоднішні нащадки козаків зберігають історичну і культурну спадщину свого краю.

Хронологічна довідка герба Новомосковська

Слово герб польсько–німецького походження (польс.herb від нім. еrbe) означає – спадщина. Герб – особливий символічний знак держави, міста, роду, корпорації і таке ін., який створюється згідно з нормами геральдики і, як правило, передається у спадщину.

Зважаючи на спадкоємність, одним із перших гербів міста Новомосковська, мабуть, слід вважати умовний герб Самарської паланки війська запорізького низового. Вперше він зустрічається на печатці Самарської паланки 1750 року. Своїм тотемом наші предки чомусь обрали міфічного звіра, якого у найбільшому наближенні слід назвати лево–собакою. Його зображення на віки зафіксовано на печатці: правою лапою звір тримає зброю – козацького списа. Над тотемом зображена корона (її витоки від вінків, якими у древньому Римі прикрашали голову переможця), увінчана хрестом. Опис герба не зберігся. Зважаючи на спартанський побут запорожців, можливо, що його й зовсім не було. Тема лево–собаки й корони на гербі, мабуть, не була випадковою. Без сумніву, вона спирається на якісь древні веди, які стали усталеними звичаями, переказами, якими керувались запорожці у своїх військових, соціально-політичних та господарських справах. Ця тема зберігається і отримує свій подальший розвиток у гербі 1770 р., який прийшов на зміну попередньому. На печатці Самарської паланки 1770 року зображено герб паланки у більш досконалому художньому виконанні. Лево–собака отримала виразне зображення з детальними відтінками якостей звіра, які наповнені вже геральдичною символікою. Значно розширений смисловий зміст герба включенням додаткових складових елементів притаманної символіки. У гербі знайшли відображення основоположні соціально-політичні засади запорізької спільноти, взаємовідношення загал – влада та з верховною владою. У незмінному вигляді герб мав застосування до 1775 року, тобто до знищення запорозького козацтва. Вважати, що подальшого вжитку він не мав: прямих про те доказів не виявлено.

Як відомо, у 1786 році на місці Катеринослава І було засновано Новомосковськ. У 1794 році його перенесли в Самарь – Новоселицю, де місто знаходиться і понині. При заснуванні і наданні назви герб місту не створювали, як і в 1802 році, коли Новомосковськ став центром Новомосковського повіту. Аж до 1811 року наше місто існувало без герба.

Височайшим указом від 24 липня 1811 року імператора Олександра І було затверджено герб Новомосковська. До указу прикладались зображення і опис герба: «В голубом поле изображено ползвезды серебряной, восходящей на горизонте, предзнаменующей благоденствие той страны. В малиновом поле изломленная сабля, означающая уничтожение Запорожцев, бывших того города основателями под именем Новоселицы». Таким чином імперська влада сподівалась увічнити пам'ять про знищення запорожців, водночас постійно нагадувати про свою силу і верховенство над колишніми запорозькими вольностями. Герб був діючим до 1917 року.

Протягом значного часу радянської пори наше місто герба не мало. Його ухвалили тільки у 1980 році. Провідною ідеєю герба була обрана металургійна спеціалізація міста, зокрема, виробництво труб. Після падіння компартійного режиму, зміни суспільного ладу в Україні, значного падіння виробництва на трубному заводі, його внеску і впливу на життя міста і містян, герб також втратив свою привабливість. Повною мірою збувся підтекст жартівливого гасла тих часів: «Труба стране, труба заводу!». Закономірно постало питання про створення іншого, глибшого за змістом головного символу міста.

Нині діючий Герб Новомосковська був створений нашим містянином В. Москаленком і ухвалений міською радою 30.06.1999 р. При створенні герба за основу було взято герб 1811 року. З нього вилучено зламану шаблю, а на тло «…ползвезды серебряной, восходящей на горизонте, предзнаменующей благоденствие той страны» накладене зображення церкви (нагадує архітектуру нашої міської дерев'яної Свято–Троїцької церкви, чомусь плаваючою). Прийом, який застосував митець, складно назвати вдалим, оскільки в результаті отримав сумнівну символіку. Якщо в оригіналі зірка - символ майбутнього благоденства, сходить над горизонтом урочисто, потужно, нічим не стримана, то в сурогаті вона затінена церквою, ніби намагається здолати перешкоду, якою вільно чи невільно стала церква. На гербі, у конкретному контексті, зображення будівлі є символом конфесії. Невдала символіка очевидна. Недоречність ще й у тому, що геральдика вважає небажаним зображати на гербах діючі релігійні заклади. Мабуть, ці очевидні недоліки й слугували тому, що герб 1999 року свого часу не отримав підтримки відповідних ухвальних закладів України, тому й до цих пір, як графічний символ міста, є незахищеним законом. Це означає, що будь-хто, будь-де може ним користуватись у будь-яких цілях без будь-яких юридичних наслідків. Наведених хиб діючого герба, окрім інших, менш суттєвих, цілком достатньо, щоб постало питання про його заміну. До того ж ми не настільки багаті й невдячні, щоб нехтувати спадщиною – одвічним гербом древньої Самарі.

Анатолій Джусов, історик, краєзнавець.

Опис Герба Самарі

На гербовому щиті з прикінцевістю зображення міфічного звіра величного золотистого кольору, котрий поєднує в собі риси лева і собаки. Лівою лапою звір опирається на трибуну, на якій базується корона, увінчана хрестом. Права лапа звіра притиснута до тулуба і щільно прикрита розкішною гривою.

На лицевому боці трибуни розташовані дві навкіс перехрещені стріли і лук з тетивою. Поля гербового щита з прикінцевістю забарвлені в блакитний (або синій з тим же значенням) і зелений кольори. Перший символізує величність, красу, виразність, а другий – надію, волю, заможність. Кольорові поля розташовані одне над другим – одні якості ґрунтуються на інших, створюючи цілісне гармонічне середовище.

Зірка, що яскраво сяє у зеніті, символізує чисте небо, світлу долю та процвітання.

Міфічний звір поєднує в собі риси лева – символ сили, мужності, великодушності і собаки – символ вірності і слухняності перед законом.

Перехрещені стріли у спокійному, статичному стані символізують схильність до миру і злагоди, їх спрямованість вістрями догори, а також зображений у перехресті стріл споряджений лук символізує готовність зброї до дії. Прихована права лапа звіра символізує приховані можливості.

Трибуна, на яку спирається міфічний звір, символізує колегіальність прийняття рішень, вічову основу суспільства. Корона на трибуні символізує верховну владу, котра спирається на якості, що символізує трибуна. Хрест, яким увінчана корона, є символом спасіння і вічного життя.

Бадьоро напружений догори хвіст і сторожко підняті вуха звіра символізують пильність, готовність до захисту корони і трибуни, символів, на яких ґрунтується суспільство. Висунутий вогненний язик символізує рішучість у намірах. Розкішна грива підкреслює шляхетність, високі моральні якості – благородство, лицарську честь.

На полі прикінцевості щита символічно зображено вільну водяну стихію, що нагадує про водні ресурси міста.

Герб сповнений гідності, класичної величі, лаконічний, позбавлений завитушок та інших побічних геральдичних деталей, які ускладнювали б його візуальне сприйняття. У той же час викликає відчуття подиху віків і невимушено викликає до себе глибоку повагу.

Герб реконструйовано згідно вимогам геральдики, з використанням його контурного зображення на печатці Самарської паланки. Якість художнього виконання не виключає деякого покращення.

Анатолій Джусов, історик, краєзнавець.

26/09/2011

Новомосковськ: 68 років без війни .

23 вересня у територіальному центрі з обслуговування одиноких, непрацездатних громадян відбулась традиційна святкова акція, присвячена визволенню міста від німецько-фашистських загарбників «Слава визволителям».

68-му річницю визволення Новомосковська відзначали підопічні терцентру та мешканці міста, й разом з ними почесні гості – ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани партизанського руху в Україні, діти війни.

Привітали присутніх з урочистою датою міський голова Новомосковська Сергій Мороз та депутат Дніпропетровської обласної ради Сергій Рєзнік.

Звертаючись до зібрання, міський голова Новомосковська відзначив: - День визволення Новомосковська – особливе свято для всіх його мешканців, воно об'єднує багато поколінь і повертає всіх нас у ті далекі буремні роки, коли точились бої за звільнення міста на Самарі від фашистської навали. За це прийміть земний уклін, сивочолі наші ветерани, честь вам і хвала!

Спільний з ним був і Сергій Рєзнік, котрий сказав: - День визволення міста – це його другий День народження. Це, перш за все, свято наших ветеранів, котрі бойовою доблестю та трудовими досягненнями подають приклад молоді. Бажаю ветеранам, щоб вони ще довгі роки передавали свій досвід та знання прийдешнім поколінням.

Своїх колег-ветеранів привітав і голова ради партизан та підпільників Присамар'я Петро Єскін, котрий також нагадав присутнім, що наше місто звільняли війська 195 стрілецької дивізії під командуванням Олександра Сучкова та 295 авіаційно-винищувальної дивізії під командуванням Анатолія Сильвестрова. Від імені ради він висловив слова подяки воїнам-визволителям Новомосковська.

Урочистості продовжила цікава концертна програма за участю колективів художньої самодіяльності та частування справжньою солдатською кашею. Звіт про захід див. на стор. ФОТО

Відділ внутрішньої політики, інформації та прес-служби міськвиконкому

26/09/2011

Відкрито меморіальні дошки героям-підпільникам .

22 вересня, з нагоди відзначення Всеукраїнського дня партизанської слави та 70-річчя партизанського руху, у Новомосковську було відкрито меморіальні дошки героям-підпільникам, випускникам середньої школи № 1 секретарю Новомосковської підпільної комсомольської організації Микиті Головку, члену комітету Новомосковської підпільної організації Зіні Білій та радистці розвідувальної групи «Голос» Асі Жуковій-Церетелі.

У 1990 спільними зусиллями учнів і вчителів у школі було встановлено бюсти Зіни Білої та Микити Головка. Наступним кроком у справі увіковічення пам'яті цих героїв стало створення меморіальних дошок.

В церемонії їх відкриття взяли участь заступник міського голови Новомосковська Олександр Воскобойник, голова Ради ветеранів-партизанів Присамар'я Петро Єськін, історик та краєзнавець Анатолій Джусов, педагогічний та учнівський колективи ЗОШ № 1 та мешканці нашого міста. Почесне право відкрити меморіальні дошки було надано заступнику міського голови Новомосковська Олександру Воскобойнику та голові Ради ветеранів-партизанів Присамар'я Петру Єськіну.

Відділ внутрішньої політики, інформації та прес-служби міськвиконкому

20/09/2011

Новомосковськ вшановував ветеранів партизанського руху .

19 вересня в міському Клубі культури відбулись урочистості з нагоди 70-ї річниці партизанського руху в Україні. Щорічно 22 вересня відзначається День партизанської слави. А цьогоріч він став ще й ювілейним для ветеранів партизанського та підпільного руху, серед яких є наші співвітчизники.

Тож найкращі привітання та побажання приймали в ході святкувань Лев Давидович Кльоц, Микола Калинович Степанченко, Микола Трофимович Приходько та голова ради партизан та підпільників Присамар'я Петро Іванович Єскін.

Ці сивочолі ветерани стали почесними гостями свята, на якому звучали вітальні слова секретаря Новомосковської міської ради Бориса Мазура, заступника міського голови Новомосковська Ірини Калюжної, а також численні музичні привітання, включені в концертну програму. За неоціненний внесок у справу визволення Новомосковська від німецько-фашистських загарбників ветерани були нагороджені грамотами міської влади.

- Від вас в роки Великої Вітчизняної війни залежала доля людей всього світу, - відзначив Борис Мазур. – Честь вам і хвала, шановні наші ветерани, прийміть низький уклін від міської влади, депутатського корпусу, мешканців Новомосковська. Живіть ще багато років і передавайте свій бойовий досвід молодим поколінням.

Відділ внутрішньої політики, інформації та прес-служби міськвиконкому