Микола Тимофійович Невпряга. Герой Радянського Союзу. Почесний громадянин м.Новомосковська.

Уродженець с. Новгородка Кіровоградської області.

У 1943 році 18-річним юнаком М.Т.Невпряга потрапив на фронт. Визволяв від фашистів Україну, Угорщину, Югославію. Війну закінчив в Германії.

Звання Героя Радянського Союзу отримав у 1944 році за форсування річки Дунай.

У ніч з 4 на 5 грудня 1944 року група радянських воїнів, до якої входив Невпряга, закріпилась на плацдармі на ворожому березі Дунаю і вела жорстокій бій, забезпечуючи переправу основних сил. Особисто Невпряга знищів кулеметну обслугу фашистів, заволодів кулеметом і героїчно відбивав атаки ворога, доки основні сили полку 1077 316 стрілкової дивізії не закріпились на березі.

Подвиг рядового Миколи Невпряги був високо оцінений командуванням Радянської Армії.

Нагороджений орденами Леніна , Вітчизняній війни І ступеню, «За мужність», "За заслуги", орденом Богдана Хмельницького.

Сиворакша Іван Іванович, учасник бойових дій на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Військовий шлях він розпочав у далекому 1943 році. Форсував Дніпро, визволяв Прагу, брав Берлін, воював з Японією. П’ять разів поранений, тричі контужений.

Бойові нагороди - орден Вітчизняної війни, чотири медалі «За відвагу» - гордість ветерана. У квітні герою Великої Вітчизняної війни виповнюється 85 років. Старість дає взнаки, підводить здоров’я, погано із зором.

Ветеран проживає у приватному секторі на вулиці Луговій і до цього часу не має централізованого водопостачання. Міський голова В.І.Літвіщенко відвідав Івана Івановича, поцікавився, якої допомоги він потребує і пообіцяв, що невдовзі вода з’явиться у будинку героя війни.

Пантелєєв Микола Сергійович, 86 років, гвардії полковник у відставці.

Уродженець с. Боротинськ Лівненського району Орловської області.

Військовий шлях почав у 1942 році 17- річним юнаком.

У травні 1942 року призначений кулеметником у 507 стрілецький полк 148 стрілецької дивізії Брянського фронту. 28 червня 1942 року був поранений у бою.

По закінченню у березні 1943 року Ленінградського артилерійського училища призначений командиром взводу. Воював у 259 гвардійському артилерійському полку на ІІ-му Українському фронті на території Молдавії .

Визволяв Румунію, Чехословакію, Австрію, учасник Будапештської операції. Закінчив війну гвардії молодшим лейтенантом 8 травня 1945 року на території Австрії.

Нагороджений орденом Червоного Прапору, Орденом Вітчизняній війни І ступеню, Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступнею, орденом «За мужність», медалями «За взяття Будапешту», «За Перемогу над Німеччиною» та ін.

У місті Новомосковськ проживає з 1953 року. Перший військовий комендант міста.

Лисенко Володимир Євдокимович, учасник бойових дій, інвалід Великої Вітчизняної війни

Народився 23 травня 1921 року в с. Стрижевка Вінницької області.

У 1941 році закінчив артилерійське училище в м. Києві.

Війну почав 23 червня 1941 року на Західному кордоні командиром взводу.

Учасник оборони Києва, де був тяжко поранений.

Воював в Сталінграді у складі 143 артилерійського мінометного полку.

Нагороджений двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняній війни І ступеню, орденом Б.Хмельницького

Курузова Емілія Савелівна, учасник бойових дій.

Народилася 27 червня 1924 року в м.Новомосковськ.

Війну почала у 19 років на посаді радистки відділу розвідки штабу 3-го Українського фронту.

Брала участь у виконанні бойових завдань у складі розвідувальних груп.

Учасниця звільнення Румунії, Болгарії, Угорщини. Війну закінчила в Австрії.

Нагороджена орденом Вітчизняній війни І ступеню, медаллю "За перемогу над Німеччиною" та іншими.

Після війни працювала у відділі ОТК Новомосковського трубного заводу.